Історія справи

Ухвала КГС ВП від 25.03.2018 року у справі №918/552/15
Постанова ВГСУ від 09.12.2015 року у справі №918/552/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 року Справа № 918/552/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І. (доповідача),

Владимиренко С.В.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Рівненської обласної асоціації по

сільському будівництву "Рівнеагробуд"

на рішення господарського суду Рівненської області

від 12.06.2015 року

та постанову Рівненського апеляційного господарського

суду від 01.10.2015 року

у справі № 918/552/15

господарського суду Рівненської області

за позовом Рівненської обласної асоціації по

сільському будівництву "Рівнеагробуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Агробуд-Рівне"

про визнання недійсним договору

за участю представників:

позивача - ОСОБА_4

відповідача - ОСОБА_5, ОСОБА_6

В С Т А Н О В И В:

В травні 2015 року Рівненська обласна асоціація по сільському будівництву "Рівнеагробуд" звернулась до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд-Рівне" про визнання недійсним з моменту підписання договору купівлі-продажу частки статутного капіталу від 07.03.2013 року, укладеного між сторонами, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Плетньовим В.О. і зареєстрованого в реєстрі за № 171.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 12.06.2015 року (суддя Романюк Р.В.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.10.2015 року (судді: Олексюк Г.Є., Гудак А.В., Василишин А.Р.), в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі Рівненська обласна асоціація по сільському будівництву "Рівнеагробуд" просить скасувати рішення і постанову господарських судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права. Крім того, скаржник зазначив про порушення порядку скликання та проведення загальних зборів від 07.03.2014 р., що призвело до укладання договору купівлі - продажу частки статутного капіталу ТОВ "Агробуд-Рівне" з порушенням приписів ст. 123 Господарського кодексу України, ст. 100 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 53 Закону України "Про господарські товариства", оскільки частку позивача в статутному капіталі відповідача придбано за договором купівлі-продажу від 07.03.2013 року без згоди власника на її відчуження, зокрема, рішення вищого органу управління Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд", яке, відповідно до ст. 35 ГПК України, є обов'язковим, про що також зазначено в постанові Рівненського окружного адміністративного суду від 25.07.2014 року у справі № 817/1067/14, залишеній без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2014 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.01.2015 року.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали і юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Вирішуючи спір про визнання угоди або її частини недійсною, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди (її частини) недійсною і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони, тощо.

Частинами 1 - 3, 5 - 6 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 1 ст. 215 цього ж Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 07.03.2014 року між Рівненською обласною асоціацією по сільському будівництву "Рівнеагробуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агробуд-Рівне" укладено договір купівлі-продажу частки статутного капіталу, згідно якого позивач (продавець) передав у власність відповідачу (покупцю) всю належну йому на праві власності частку статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд-Рівне", що складає 99,64 % цього капіталу товариства та дорівнює 848 549 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 39 від 13.03.2014 р. на суму 200 000 грн., № 40 від 17.03.2014 р. на суму 200 000 грн., № 41 від 17.03.2014 р. на суму 200 000 грн., № 42 від 18.03.2014 р. на суму 175 000 грн. та № 43 від 19.03.2014 р. на суму 73 549 грн. Договір посвідчено приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Плетньовим В.О. та зареєстровано в реєстрі за № 171.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Рівненська обласна асоціація по сільському будівництву "Рівнеагробуд" послалась на невідповідність укладеного між сторонами договору нормам закону, оскільки він підписаний не керівником, а невідомою особою, а також скріплений печаткою, яка не відповідає печатці Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд".

Відповідач, в свою чергу, заперечуючи проти позову, вказав на відсутність підстав для визнання недійсним спірного договору та зазначив, що під час укладання договору купівлі - продажу від 07.03.2014 р. нотаріусом дотримано вимоги ст.ст. 43, 44 Закону України " Про нотаріат", а тому вважає посилання скаржника на підписання угоди з боку продавця не керівником товариства безпідставними. Крім того, вказаний договір купівлі - продажу частки статутного капіталу ТОВ "Агробуд - Рівне" повністю виконаний. При цьому, згідно п. 5.1 договору купівлі - продажу частки статутного капіталу право власності на частку виникло у покупця з моменту нотаріального посвідчення договору, тобто з 07.03.2014 р.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд, з позицією якого погодилась апеляційна інстанція, встановив відсутність підстав для визнання недійсним спірного договору в зв"язку з невиконанням позивачем обов"язку, в силу статті 33 ГПК України, щодо надання доказів невідповідності його нормам права, що є наслідком для визнання його недійсним. При цьому, суди попередніх інстанцій послались на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21 вересня 2015 р. у справі № 918/108/15 за позовом ОСОБА_8 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд Рівне", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "Агробуд - Рівне", яка набрала законної сили 21.09.2015 року, в якій встановлено, що оскаржуваний правочин від 07.03.2014 року підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками їх печаток. Крім того, спірний договір виконаний сторонами, тобто позивачем вчинено дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Також, враховуючи приписи ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" та ст.ст. 147, 334, 655, 656, п. 4 ст. 639 Цивільного кодексу України, судами спростовані посилання позивача про те, що бланк, на якому виготовлено договір, згідно відомостей Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів обліковано як зіпсований, оскільки згідно долученого до матеріалів справи витягу з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів станом на 11.06.2015р. бланк з номером ВТТ 323828 (серія та номер бланку на якому виготовлено оспорюваний правочин) обліковано за кодом витрачання "Інші договори".

Крім того, суди попередніх інстанцій зазначили про безпідставність доводів позивача щодо відсутності правомочності правління Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" на прийняття рішення про відчуження частки Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" в статутному капіталі товариства з огляду на наявність постанови Вищого господарського суду України від 20.08.2014р. у справі № 918/433/14 за позовом Спільного підприємства "Степанський агробуд" до Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Агробуд-Рівне", про визнання недійсним рішення правління Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд", оформленого протоколом № 8 від 04.03.2014 р., якою скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 01.07.2014 р. в частині визнання недійсним рішення правління Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд", оформленого протоколом № 8 від 04.03.2014 року, щодо продажу частки Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" в статутному капіталі ТОВ "Агробуд-Рівне" в розмірі 99,64 %, що складає 848 549 грн., та залишено без змін рішення господарського суду Рівненської області від 14.05.2014 р., яким в позові відмовлено. Також в постанові Вищого господарського суду України постанові від 20.08.2014 р. № 918/433/14 зазначено про те, що на вирішення засідання правління Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" винесено питання, які не відносяться до виключної компетенції загальних зборів, а тому, згідно п. 6.13 статуту, виконавчий орган мав достатні правові підстави приймати відповідні рішення.

Водночас, судами попередніх інстанцій спростовано доводи позивача про відсутність згоди власника на відчуження такої частки, зокрема, рішення вищого органу управління Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд", з посиланням на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.09.2015 року, якою залишено без змін рішення господарського суду Рівненської області від 28.04.2015 року у справі № 918/276/14, про відмову в задоволенні позову Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агробуд-Рівне", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8 про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Агробуд-Рівне", оформленого протоколом від 07.09.2014 року, згідно якого загальними зборами прийнято рішення про придбання частки Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" в розмірі 99,64 %, що складає 848 549 грн., Товариством з обмеженою відповідальністю "Агробуд-Рівне"; уповноважено учасника товариства - ОСОБА_10 на укладення та підписання договору купівлі-продажу частки від імені ТОВ "Агробуд-Рівне" та зобов'язано генерального директора товариства видати довіреність ОСОБА_10 від товариства на укладення та підписання договору купівлі-продажу частки з Рівненською обласною асоціацією по сільському будівництву "Рівнеагробуд".

Посилаючись на вказане судове рішення, місцевий й апеляційний господарські суди вказали про встановлення факту відсутності порушень щодо порядку скликання і проведення загальних зборів Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" від 07.03.2014 р.

Відтак, за результатами дослідження оспорюваного позивачем договору на предмет відповідності його умов нормам цивільного законодавства, що регулюють правовідношення, пов'язані з таким видом договорів, суди попередніх інстанцій встановили, що договір вчинений з дотриманням відповідних норм законодавства і матеріали справи не містять фактичних даних стосовно невідповідності його чинному законодавству.

Проте, з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна з наступних підстав.

Так, відмовляючи в задоволенні позову про визнання недійсним спірного правочину у даній справі, суди попередніх інстанцій послались на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.09.2015 року та рішення господарського суду Рівненської області від 28.04.2015 року у справі № 918/276/14 за позовом Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" до ТОВ "Агробуд-Рівне", якими відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників відповідача від 07.03.2014 року.

Проте, постановою Вищого господарського суду України від 02.12.2015 року скасовано вищезазначені постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 03.09.2015 року та рішення господарського суду Рівненської області від 28.04.2015 року у справі № 918/276/14, в яких надана оцінка щодо законності рішення загальних зборів учасників TOB "Агробуд-Рівне", оформленого протоколом № 1/13. У постанові касаційної інстанції від 02.12.2015 року зазначено про те, що місцевий та апеляційний господарські суди належним чином не дослідили процедурні питання щодо проведення спірних зборів, зокрема, хто приймає рішення про скликання загальних зборів учасників товариства, який порядок скликання, повідомлення учасників та проведення загальних зборів учасників товариства. тобто судами не встановлено та не перевірено, яким чином учасників товариства повідомлено про скликання загальних зборів, чи відповідає таке повідомлення встановленому порядку скликання та проведення загальних зборів учасників товариства та дотримання цього порядку, з урахуванням можливої наявності особистих інтересів посадових осіб. Разом з тим, участь у загальних зборах товариства є правом його учасників та, водночас, одним із способом реалізації права на участь в управлінні справами товариства, визначеного ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", оскільки саме загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю є вищим його органом, відповідно до ч. 1 ст. 58 вказаного Закону.

Крім того, Рівненська обласна асоціація по сільському будівництву "Рівнеагробуд" у касаційній скарзі зауважила про те, що придбання частки позивача в статутному капіталі відповідача згідно договору купівлі-продажу від 07.03.2013 року без наявності згоди власника на відчуження такої частки - рішення вищого органу управління асоціації "Рівнеагробуд", яке, відповідно до ст. 35 ГПК України, обов'язкове, є порушенням вимог ч. 3 ст. 123 ГК України, про що зазначено у постанові Рівненського окружного адміністративного суду від 25.07.2014 року у справі № 817/1067/14, залишеній без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2014 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.01.2015 року.

Разом з тим, приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову про визнання недійсним спірного договору, господарські суди першої й апеляційної інстанцій вищевикладеного не врахували.

Виходячи з наведеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки господарських судів попередніх інстанцій про необгрунтованість позовних вимог є передчасними.

В зв"язку з викладеним, судові інстанції припустились порушення вимог частини 1 статті 47 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного й об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності відповідно до частини 1 статті 43 цього ж Кодексу.

Згідно статті 11110 цього ж Кодексу підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вимоги статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова, прийняті у даній справі, підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, всебічно, повно, об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та, дотримуючись норм процесуального права, вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Рівненської обласної асоціації по сільському будівництву "Рівнеагробуд" задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 01.10.2015 року у справі № 918/552/15 та рішення господарського суду Рівненської області від 12.06.2015 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Рівненської області в іншому складі суду.

Головуючий суддяН.Г. Дунаєвська СуддіН.І. Мележик С.В. Владимиренко